Педагогіка – це сфера Духу, Мудрості,

 Досвіду, Мистецтва, Науки.

                                                          Ш.О.Амонашвілі

Початкова ланка освіти є фундаментом для набуття учнями в майбутньому необхідних знань та формування навичок. Від результативності та ефективності початкової освіти значною мірою залежить якість функціонування середньої і старшої школи.

Щоб навчальна діяльність приносила дитині радість, слід організувати її так, щоб дитина стала активним учасником засвоєння знань. Саме активне засвоєння знань забезпечить пізнавальний інтерес учнів, задоволення від процесу і результату навчання, психологічний комфорт, відчуття особистісного успіху. На досягнення цієї мети спрямована модернізація змісту початкової освіти.

Новий Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

У Державному стандарті чітко прописані система компетентностей (ключові і  предметні компетентності), спираючись на які, ми визначимо роль вчителя у навчально – виховному процесі.

Система компетентностей.

Сьогодні соціуму необхідні учні та випускники, готові змінюватись і пристосовуватись до нових потреб життя, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись у продовж життя. А це значною мірою залежить не від отриманих знань, умінь і навичок, а від деяких додаткових якостей, для позначення  яких і використовуються поняття компетенція і компетентність, що найповніше відповідають сучасному розумінню мети освіти.

То що ж  таке компетентність та компетентний?

Ключова компетентність -  спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності

Компетентний – «це той, хто знає, обізнаний у певній галузі; який має право за своїми знаннями або повноваженнями робити або вирішувати що-небудь, судити про що-небудь».

До ключових компетентностей відносяться: уміння вчитися; соціально-трудова; загальнокультурна; інформаційно-комунікативна; здоров’язбережувальна; соціальна.

Ключові компетентності є наскрізними інтегрованими утвореннями, які формуються засобами всіх предметів, у взаємозв’язку урочної і позаурочної роботи та у зв’язку з життям.

Предметні компетентності забезпечуються засобами одного предмета, їх зміст і структура чітко відповідають певним елементам навчального змісту. Предметні компетентності молодших школярів визначаються на основі вимог до навчальних досягнень учнів, які сформульовано у програмах з кожного предмета.

За кожною освітньою галуззю чітко визначено її мету та шляхи досягнення передбачених результатів.

• Освітня галузь “ Мови і літератури ”  у нашому випадку включає в себе такі предмети :

Іноземна мова

• Укр. мова
• Літературне читання

Основною формою навчання є урок.

Робота над формуванням компетентностей починається з визначення мети уроку (цілепокладання), що випливає із певної теми, і як наслідок – очікуваних результатів, тобто знань, умінь та навичок, що їх учні отримають і зможуть застосувати у конкретних ситуаціях.

Важливим чинником успішного формування предметних і ключових компетентностей молодших школярів є добір учителем найбільш ефективних засобів, методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності.

Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну та розвивальну функції.

З метою забезпечення мотивації навчання вчителями початкових класів у навчальних засобах використовуються:

• цікавий матеріал;
• ілюстрації;
• дидактичні ігри;
• вправи, що передбачають цікавий для учнів процес виконання;
• завдання, що спонукають до пошуку значимих для учня результатів.

Крім того, компетентнісно орієнтовані навчальні засоби повинні готувати дітей до самонавчання. Із цією метою вчителі мають готувати для учнів алгоритм міркувань, різноманітні пам’ятки, схеми, таблиці, зразки виконання завдань і т. ін.

При цьому педагогам необхідно враховувати, що засоби навчання мають охоплювати:

• цілісну систему завдань і вправ, доступних для учнів певної вікової категорії;
• диференційований матеріал з урахуванням рівнів розвитку дітей;
• раціональне співвідношення завдань для тренування і творчого використання;
• завдання на вільний вибір;
• завдання, що передбачають індивідуальну роботу, роботу в парі й групі.

Формування предметних і ключових компетентностей вимагає від учителя застосування методів, які передбачають активну діяльність молодших школярів.

До таких належать:

• продуктивні (вивчений матеріал застосовується на практиці);
• евристичні або частково пошукові (окремі елементи нових знань учень знаходить завдяки розв’язанню пізнавальних завдань);
• проблемні (учень усвідомлює проблему і знаходить шляхи її розв’язання);
• інтерактивні (активна взаємодія всіх учнів, в ході якої кожний школяр осмислює свою діяльність, відчуває свою успішність).

• Літературне читання

Для формування читацької культури і компетентності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, навичок самостійного аналізу прочитаного застосовують різноманітні види робіт:

• «Мікрофон»;
• «Продовж речення»;
• «Упіймай звук»;
• «Хто більше слів запам’ятає»;
• «Дослідник»;
• «Вилучи зайве»;
• «Роз’єднай слова».

• Освітня галузь   “ Математика ”

Щоб процес навчання був більш емоційним, результативним, обов’язково має існувати зворотній зв’язок. Співпраця між учителем і учнями, залучення батьків до організації та проведення різних форм роботи – запорука успішної роботи.

Важлива роль відводиться нестандартним урокам із використанням інтерактивних вправ. Скажімо, на уроках математики це урок-гра, урок-подорож, урок-аукціон, урок-дослідження, урок-презентація проектів.

• Освітня галузь  “ Природознавство ”

У педагогічній діяльності доцільно використовувати метод проектів. Він є основною технологією формування ключових життєвих компетентностей учнів. Адже працюючи над створенням проектів, вони навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією,

• Освітня галузь   “ Суспільствознавство ( Я у світі)

Для формування та розвитку пізнавальних здібностей доречним є застосування на уроках рольових ігор, що дають учневі змогу проявити свої творчі здібності, акторський талант та глибше зрозуміти матеріал, який вивчається.

• Освітня галузь    “ Здоров’я і фізична культура» (Фізичну культуру  та основи здоров’я ) Відводиться велика роль рухливим іграм.
• Освітня галузь            “ Технології» ( Т.н. та інформатика)
• Освітня галузь  “Мистецтво”

Обов’язковою складовою роботи вчителя є моніторинг знань учнів. Для перевірки набутих знань і вмінь доцільно застосовувати закриті та відкриті тести, контрольні роботи, перевірку техніки читання, самостійні й творчі роботи.

 Роль вчителя

Тут доцільно згадати слова американського педагога , доктора  В. Дагета «Світ, у якому доведеться жити нашим дітям, змінюється вчетверо швидше, ніж наші школи».

Сьогодні до школи приходять діти, які живуть в інформаційному суспільстві, у цифровому середовищі, і щоб скористатися його перевагами, нам, педагогам необхідно переосмислити самоцінність знань і самодіяльність учителя як джерела інформації.      

Формування ключових компетентностей і набуття учнями певного діяльнісного досвіду, передбаченого новим Державним стандартом в різних освітніх галузях, вимагає від учителя нового творчого підходу до проблеми практичного засвоєння учнями набутих знань та їх застосування у повсякденному житті, у практичній діяльності дитини. Тобто , вчитель – це новатор, який іде в ногу з часом.

Сучасний учитель початкової школи повинен «озброїти» дитину високим рівнем грамотності, навичками критичного мислення, сприяти розвитку її здоров’я і благополуччя, створити умови для розкриття потенціалу кожної дитини.  А для цього вчитель має бути професіоналом.

Але у  сучасній школі роль учителя в навчальному процесі полягає не лише в тому, щоб передати дітям певну суму знань, а й у тому, щоб активно залучати їх до пізнавальної діяльності, до активної співпраці, учити здобувати знання, формувати ціннісні ставлення, керувати навчально-виховною діяльністю учня, сприяти всебічному його розвитку. Тому вчитель має стати і помічником, і керівником, і наставником,і опорою для учня.

То яким має бути вчитель, щоб виконати вимоги, які ставить перед ним новий Державний стандарт?

Хочу закінчити виступ словами О. Гончара.

“ Бути у вічному пошукові -  це значить шукати енергію слова у енергії душі . ”

Тож бажаю вам , щоб ваша енергія була невичерпною, а творчість не знала меж. Дякую за увагу!

Використана література

1. Байбара Т. Компетентнісний підхід в початковій ланці освіти: теоретичний аспект // Початкова школа. – 2010. – № 8. – С. 46-50.

2. Бібік Н. Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти //Початкова школа. – 2010. – № 9. – С. 1-4.

3. Вашуленко О. Читацька компетентність молодшого школяра: теоретичний аспект // Початкова школа. – 2011. - № 1.

4. Державний стандарт початкової загальної середньої освіти // Початкова освіта. – 2011. - № 18.

5. Дідик О. В. Компетентнісно орієнтовне навчання // Харків, в. г «Основа». – 2010.

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»