Головна » Статті » Мої статті |
Педагогіка – це сфера Духу, Мудрості, Досвіду, Мистецтва, Науки. Ш.О.Амонашвілі Початкова ланка освіти є фундаментом для набуття учнями в майбутньому необхідних знань та формування навичок. Від результативності та ефективності початкової освіти значною мірою залежить якість функціонування середньої і старшої школи. Щоб навчальна діяльність приносила дитині радість, слід організувати її так, щоб дитина стала активним учасником засвоєння знань. Саме активне засвоєння знань забезпечить пізнавальний інтерес учнів, задоволення від процесу і результату навчання, психологічний комфорт, відчуття особистісного успіху. На досягнення цієї мети спрямована модернізація змісту початкової освіти. Новий Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.
У Державному стандарті чітко прописані система компетентностей (ключові і предметні компетентності), спираючись на які, ми визначимо роль вчителя у навчально – виховному процесі. Система компетентностей. Сьогодні соціуму необхідні учні та випускники, готові змінюватись і пристосовуватись до нових потреб життя, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись у продовж життя. А це значною мірою залежить не від отриманих знань, умінь і навичок, а від деяких додаткових якостей, для позначення яких і використовуються поняття компетенція і компетентність, що найповніше відповідають сучасному розумінню мети освіти. То що ж таке компетентність та компетентний? Ключова компетентність - спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності Компетентний – «це той, хто знає, обізнаний у певній галузі; який має право за своїми знаннями або повноваженнями робити або вирішувати що-небудь, судити про що-небудь». До ключових компетентностей відносяться: уміння вчитися; соціально-трудова; загальнокультурна; інформаційно-комунікативна; здоров’язбережувальна; соціальна. Ключові компетентності є наскрізними інтегрованими утвореннями, які формуються засобами всіх предметів, у взаємозв’язку урочної і позаурочної роботи та у зв’язку з життям. Предметні компетентності забезпечуються засобами одного предмета, їх зміст і структура чітко відповідають певним елементам навчального змісту. Предметні компетентності молодших школярів визначаються на основі вимог до навчальних досягнень учнів, які сформульовано у програмах з кожного предмета. За кожною освітньою галуззю чітко визначено її мету та шляхи досягнення передбачених результатів.
Іноземна мова
Основною формою навчання є урок. Робота над формуванням компетентностей починається з визначення мети уроку (цілепокладання), що випливає із певної теми, і як наслідок – очікуваних результатів, тобто знань, умінь та навичок, що їх учні отримають і зможуть застосувати у конкретних ситуаціях. Важливим чинником успішного формування предметних і ключових компетентностей молодших школярів є добір учителем найбільш ефективних засобів, методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності. Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну та розвивальну функції. З метою забезпечення мотивації навчання вчителями початкових класів у навчальних засобах використовуються:
Крім того, компетентнісно орієнтовані навчальні засоби повинні готувати дітей до самонавчання. Із цією метою вчителі мають готувати для учнів алгоритм міркувань, різноманітні пам’ятки, схеми, таблиці, зразки виконання завдань і т. ін. При цьому педагогам необхідно враховувати, що засоби навчання мають охоплювати:
Формування предметних і ключових компетентностей вимагає від учителя застосування методів, які передбачають активну діяльність молодших школярів. До таких належать:
Для формування читацької культури і компетентності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, навичок самостійного аналізу прочитаного застосовують різноманітні види робіт:
Щоб процес навчання був більш емоційним, результативним, обов’язково має існувати зворотній зв’язок. Співпраця між учителем і учнями, залучення батьків до організації та проведення різних форм роботи – запорука успішної роботи. Важлива роль відводиться нестандартним урокам із використанням інтерактивних вправ. Скажімо, на уроках математики це урок-гра, урок-подорож, урок-аукціон, урок-дослідження, урок-презентація проектів.
У педагогічній діяльності доцільно використовувати метод проектів. Він є основною технологією формування ключових життєвих компетентностей учнів. Адже працюючи над створенням проектів, вони навчаються критично мислити, чітко усвідомлювати, де і яким чином можна застосувати набуті знання, генерувати нові ідеї, грамотно працювати з інформацією,
Для формування та розвитку пізнавальних здібностей доречним є застосування на уроках рольових ігор, що дають учневі змогу проявити свої творчі здібності, акторський талант та глибше зрозуміти матеріал, який вивчається.
Обов’язковою складовою роботи вчителя є моніторинг знань учнів. Для перевірки набутих знань і вмінь доцільно застосовувати закриті та відкриті тести, контрольні роботи, перевірку техніки читання, самостійні й творчі роботи.
Роль вчителя Тут доцільно згадати слова американського педагога , доктора В. Дагета «Світ, у якому доведеться жити нашим дітям, змінюється вчетверо швидше, ніж наші школи». Сьогодні до школи приходять діти, які живуть в інформаційному суспільстві, у цифровому середовищі, і щоб скористатися його перевагами, нам, педагогам необхідно переосмислити самоцінність знань і самодіяльність учителя як джерела інформації. Формування ключових компетентностей і набуття учнями певного діяльнісного досвіду, передбаченого новим Державним стандартом в різних освітніх галузях, вимагає від учителя нового творчого підходу до проблеми практичного засвоєння учнями набутих знань та їх застосування у повсякденному житті, у практичній діяльності дитини. Тобто , вчитель – це новатор, який іде в ногу з часом. Сучасний учитель початкової школи повинен «озброїти» дитину високим рівнем грамотності, навичками критичного мислення, сприяти розвитку її здоров’я і благополуччя, створити умови для розкриття потенціалу кожної дитини. А для цього вчитель має бути професіоналом. Але у сучасній школі роль учителя в навчальному процесі полягає не лише в тому, щоб передати дітям певну суму знань, а й у тому, щоб активно залучати їх до пізнавальної діяльності, до активної співпраці, учити здобувати знання, формувати ціннісні ставлення, керувати навчально-виховною діяльністю учня, сприяти всебічному його розвитку. Тому вчитель має стати і помічником, і керівником, і наставником,і опорою для учня. То яким має бути вчитель, щоб виконати вимоги, які ставить перед ним новий Державний стандарт?
Хочу закінчити виступ словами О. Гончара. “ Бути у вічному пошукові - це значить шукати енергію слова у енергії душі . ”
Тож бажаю вам , щоб ваша енергія була невичерпною, а творчість не знала меж. Дякую за увагу!
Використана література 1. Байбара Т. Компетентнісний підхід в початковій ланці освіти: теоретичний аспект // Початкова школа. – 2010. – № 8. – С. 46-50. 2. Бібік Н. Компетентність і компетенції у результатах початкової освіти //Початкова школа. – 2010. – № 9. – С. 1-4. 3. Вашуленко О. Читацька компетентність молодшого школяра: теоретичний аспект // Початкова школа. – 2011. - № 1. 4. Державний стандарт початкової загальної середньої освіти // Початкова освіта. – 2011. - № 18. 5. Дідик О. В. Компетентнісно орієнтовне навчання // Харків, в. г «Основа». – 2010.
| |
Переглядів: 3466 | | |
Всього коментарів: 0 | |