Тема. Поради та правила вирішення суперечок. Уроки спілкування.

Мета. Вчити учнів вирішувати суперечки мирно, розвивати вміння спілкуватися, слухати і чути, вміння бути уважним до інших та до самого себе; виховувати повагу до оточуючих.

Хід заняття

Слово вчителя

Є люди, які мають природжений талант знаходити спільну мову з ким завгодно, де завгодно, коли завгодно. А є такі, яким-це складно дається. Та спілкуванню можна навчитися!

Секрети спілкування

1)   Називай друга по імені, і він звертатиметься до тебе так само.

2)   Будь уважним до тих, хто тебе оточує, і люди поважати­муть тебе.

3)   Будь ввічливим, і у тебе буде багато друзів.

4)   Умій уважно слухати іншого, і ти зможеш дізнатися багато нового.

3)   Використовуй ігри, які допоможуть відпрацювати основні навички, без яких неможливо обійтись у спілкуванні.

Поради та правила вирішення суперечок

Поради

1.Подумай, чи варта уваги причина сварки. (Чому ми посварились? Чи варто було через це сваритись?)

2.Запитай у своєї совісті про свою провину. (А мо­же, я винний у сварці?)

З.Якщо ти винний, попроси вибачення.

4.Якщо винен інший, вибач йому і забудь, що сталось.

5.Намагайся надалі поступатися, щоб уникати сварки.

Правила вирішення суперечок

1.З'ясуй причину суперечки.

2.Терпляче вислухай співрозмовника.

3.Намагайся його зрозуміти.

4.Шануй почуття іншого.

5.На грубість ніколи не відповідай грубістю.

6.Уникай того, хто нав'язує сварку.

7.Вирішуй проблеми по-дорослому, без синців.

8.Відповідай за те, що ти робиш.

9. Подумай перед тим, як щось робити.

МИРИЛОЧКА

Мир миром,

 пироги з сиром,

вареники в маслі,

ми дружечки красні.

Через тин вишня нахилилася,

дві подружки посварилися.

Тобі яблучко, мені грушечка,

не сварімося, моя душечко.

Тобі яблучко, мені зернятко,

помирімося, моє серденько.

Гра «Обличчя»

Намалювати на листочку обличчя з різними виразами: веселе обличчя, таке, що плаче, похмуре, хитре, здивоване, перелякане, тощо. Що виражають ці обличчя?

Учитель розповідає, що вираз обличчя називається «мімікою».

Гра «Маски»

Учитель пропонує класу завдання. Виразити за допомогою міміки горе, радість, страх, здивування.

Гра «Жести»

Учитель дає завдання.

Розмовляти можна і за допомогою жестів. Які жести ми зна­ємо (як жестом зупинити машину, попросити про щось, поздо­роватися, попрощатися...)? Виграє той, хто зможе згадати жест першим.

Гра «Іноземець»

Учитель пропонує ситуацію.

Раптом ви потрапили до іншої країни, ви не знаєте мови, вас не розуміють. За допомогою міміки й жестів запитайте про

дорогу до зоопарку, до басейну, на площу, де стоїть пам'ятник, до кінотеатру, кафе, на пошту тощо.

Гра «Ці різні слова»

Учитель звертається до учнів по черзі.

За допомогою слів можна приголубити, прогнати, засмути­ти, зігріти, образити. Заспокой ляльку Таню, яка плаче; вручи другові подарунок на день народження; поясни іншому, що тобі не подобається, коли тебе штовхають, і попроси більше цього не робити. Як вирішити непорозуміння без бійки? Як пояснити, що ти чогось хочеш, без сльоз? Як купити хліб у магазині?...

Усі ці ситуації програються за допомогою слів, міміки, жестів.

Гра «Опиши друга»                                                                       

Дві дитини стають спиною одна до одної і по черзі описують зачіску, обличчя, одяг іншого; хто виявився точнішим, той виграє.

Гра «Дотики»                                                                             

Дитина закриває очі, а хто-небудь із присутніх торкається рук. Дитина відгадує, хто це, і називає по імені.

Гра «Слухаємо тишу»

Усім учням пропонується послухати тишу, а потім визначити, хто і що почув у ній. Як варіант, можна зробити короткий вступ до гри і сказати, що в класі поселилася фея Тиша. «Хочете по­слухати її пісні? Для цього требі сидіти тихо-тихо і тільки найуважніші зможуть почути її». Окрім розвитку вміння слухати, ця гра розвиває вміння концентрувати увагу та контролювати своє бажання «щось сказати», коли знаєш, що це невчасно.

Учитель пропонує питання.

Що ви почули? Які були звуки: голосні, тихі, який був тембр (тембр — характерне забарвлення звуку, за яким розрізняють звукові тони однакової висоти й завдяки якому звучання одно­го музичного інструмента або голосу відрізняють від іншого), де ви чули схожі звуки та ін.

Гра «Інтонація»                                                                     

Запропонуйте дітям повторити речення «Бегемот танцює лам­баду» з різною інтонацією (радісно, байдуже, зло, весело, сумно...).

Гра «Складаємо казку»

Із коробки, в якій зібрані різні картинки (вирізки з журналів, сюжетні картинки), учні беруть по одному малюнку і починають складати колективну казку. Кожен учасник придумує по 1 — 2 речення, а в результаті казка повинна мати спільний сюжет. Через те, що у цю гру можна грати неодноразово, вона зазвичай подобається дітям і довго не набридає. Можна завести спеціаль­ну коробку й поповнювати її новими картинками із прочитаних журналів. Спочатку розповіді будуть досить дивні та незрозумілі, дітям буде складно, тому їм потрібно допомогти (але не робити замість дитини), наштовхувати на думку. Також для гри можна використовувати ляльки для лялькового театру чи іграшки.

Гра «Якби я був чарівником»

Усі присутні видумують розповіді або казки-мініатюри. При­близні теми: «Як би я змінив світ, якби міг усе», «Дощ — це добре й погано», «Найкраща іграшка у світі», «Найсмачніша цукерка у світі», «Якби люди вміли літати», « Як позбутися суперечок».

Гра «Порівняння»

Учитель пропонує дітям порівняти друзів і себе з якоюсь квіт­кою, деревом, звіром тощо. Учні розповідають, чому вони вибрали саме такі порівняння.

Гра «Цвітик-семицвітик»

Поясніть дітям, що настрій може виражатися різними кольо­рами:

— червоний колір — захоплення;

— оранжевий — радість, веселість;

— жовтий — мені приємно;

— зелений — спокійний настрій;

— синій — сумний, невпевнений настрій;

— фіолетовий — мені тривожно;

— чорний — смутний настрій;

—  білий — мені страшно.

 Учні вибирають собі настрій (карточку з кольорового паперу), не показуючи нікому, ховають у гаманець і відповідно до кольору показують настрій за допомогою міміки і жестів.

Гра «Інтерв'ю»

Учитель пропонує ситуацію.

Ви прилетіли з далекої країни, в аеропорту вас зустрічає ко­респондент і ставить питання.

Учні розігрують сценку. Можна дати мікрофон для посилення уявної ситуації.

Після гри вчитель розбирає ситуації з учнями.

Рожеве слово «Привіт»

Учитель розповідає класу історію.

Один хлопчик розгубив усі хороші слова. У нього залишилися тільки погані. Тоді мама відвела його до доктора. Той говорив: «Відкрий рота, висунь язик, подивися вгору, подивися на кінчик свого носа, надуй щоки». Потім велів хлопчикові піти пошукати хороші слова. Спочатку хлопчик знайшов слово: «У-у-ф!» — теж нехороше слово, потім слово «Відчепися», теж погане. Нарешті він натрапив на рожеве слово «Привіт». Поклав його до кишені і відніс додому. Після цього він навчився говорити хороші слова і став хорошим, добрим хлопчиком. (Дж. Родарі)

Можна розподілити ролі між дітьми і розіграти сценку по на­ступній розповіді.

Розповідь про чесність «Так буде справедливо»

Мати двох братів пішла в магазин. Як тільки за нею закрилися двері, брати почали балуватися. Вони бігали навколо столу, ки­далися подушками. Раптом клацнув замок: це повернулася мама. Старший брат швидко сів на диван, а молодший продовжував під­кидати подушку і розбив люстру. Мама розсердилася і поставила його в кут. Старший брат піднявся з дивана і став поряд. «Чому ти так поступив?» — запитала мама. «Так буде справедливо»,— відповів хлопчик.

За допомогою вчителя учні програють уявну ситуацію «Калюжа».

Пройшов сильний дощ. Дівчинка йшла-йшла, раптом хтось випадково штовхнув її і вона впала посеред великої калюжі. Сама вона вибратися не може. Як можна їй допомогти? (перекинути колоду, подати руку, маленьку дощечку).

ЧЕРЕЗ ПОТІК

 Василь Сухомлинський

Андрійко і Ніна поверталися зі школи. На шляху був ярок. Припекло сонце, розтанув сніг, і ярком по­текла вода.

Шумить бурхливий потік, стоять перед ним Анд­рійко й Ніна. Та ось Андрійко швидко перейшов через воду, став на протилежному березі. Подивився хлоп­чик на Ніну, й соромно йому стало. Бо він же у чобіт­ках, а Ніна — в черевичках. Як же вона перейде?

«Ой, як недобре я зробив, — подумав хлопчик. — Чому я зразу не побачив, що Ніна в черевичках?»

Андрійко перебрів через потік назад, підійшов до Ніни й каже:

— Це я хотів довідатися, чи глибоко. Бо переправ­лятися будемо вдвох.

—  Як? — здивувалася дівчинка. — Адже я в чере­вичках!

— Сідай мені на спину, — сказав Андрійко.

Ніна сіла на спину Андрійкові, хлопчик переніс її.

Учитель робить висновок: допомога — це добре, її треба нада­вати й можна отримувати.

Обговорення оповідання В.Сухомлинського «Яблуко в осінньому саду»

Підсумок

Учитель пропонує учням питання.

Яким тебе бачать оточуючі? Як треба виглядати, щоб людям було приємно з тобою спілкуватися?

Слово вчителя

Не треба «намагатися сподобатися», треба поводитися і ви­глядати так, щоб оточуючим було комфортно, приємно, спокій­но, цікаво, весело біля тебе. Це не спосіб покрасуватися, це вияв елементарної поваги до людей. І треба розуміти, що не всі люди можуть віддячити тим самим. Та й не треба слідкувати за тим, хто і як поводиться. Головне — самому навчитися правильно по­водитися. Перед тим, як казати щось, треба думати, чи буде це доречно, чи не образить когось, чи буде це зрозумілим тій людині, до якої ти звертаєшся. Необхідно знати, що треба завжди одягати чисті попрасовані речі. Існує багато інших подібних речей. Зви­чайно, цього за день не навчишся. Не навчишся і за два. Є так багато людей, які не навчилися цього за все життя. Тому нама­гайтеся навчитися цьому в дитинстві.

НЕ МАХАЙ  КУЛАКАМИ,

А ВИРІШУЙ     ВСЕ  СЛОВАМИ